Кодеиновый сироп Lean Purple Drank Ейск

Але, братани, я вчора таке прикольне пригода підкидав. Закладки, бошки, марки – все було на висоті!

Так от, зранку я прокинувся з таким кіром життєвим, що аж бридко. Цілий тиждень здер від праці на одній сигареті, але цього разу вирішив змінити ситуацію. Їду на виставку мистецтв, а там буде все, що треба – море коноплі, зелья та забагато бомби. Ідея перебувати у стані відруба була просто неймовірна.

Вдягся я круто – кепка, величезні сонцезахисні окуляри та широка рубашка з написом "Наркоман комік". Так, братишка, вдягнувся, як справжній бородатий наркоман.

Прибув на виставку, і вже одразу почув, що тут буде вечірка на повну катушку. Заходжу всередину і бачу – вся толпа ще з дірками в тілі від вечірніх пригод. Тут і марки, і бошки, і закладки – краснісінько гуляють попарно. Ну, подумав я собі, треба розшевелити людей, щоб голову закружило від забави. Підійшов до локації зі сміхом і почав уліткувати незнайомців.

Один тип таки виглядав як наркоман. Одягнутий в білі штани, які зовсім не прикривали його нижню половину, та в червону рубашку з піратським черепом. Людилося, що він вмер від недостатку сонця. Але, як я зрозумів згодом, це був лише його стиль одягу.

- Вітаю, мій друже! – закричав я з усього горла. – Ти тут, щоб попарити свою голову сміхом?

Тип поковиркався та відповів:

- Привіт, мандрівнику сміху! Точно, що саме роблю. А ти? Звідки прийшов, цей аматор веселощів?

А я йому:

- Так-то тільки завітав з мого підвідомого світу. Мене звуть наркоман комік, і я всюди, де весело.

Тут наш ведучий оголосив, що починається сценка, в якій головними героями будуть мистецтво та марихуана. Щоб привернути увагу, я взяв сигарету та запалив її. Вважаю це таким своєрідним символом вибуху сміху. У руках у мене пливла гаряча кава, яку я посипав коноплею. Запаривсь вона, шо бошки летіли в розлогім сюжеті. Це був мій шоу! Усі з задоволенням дивилися.

Після вистави я зійшов з сцени і спробував закінчити свою закладку. Але тут на мене наскакує хлопець зі стайлішними та кривулями бровами.

- А як тобі наша вистава, нарко-клоуне? – кинув мені він. – Ти її зісрал на всю аудиторію!

А я засварив його:

- Що ти шеймишся, чувак? Я входив у роль наркомана коміка і робив свою справу. Це крута справа, зрозуміло?

Такі справи, братани, бувають з нашими справами. Ще наслідки бувають. Ось цей хлопець, наркодилер, гасив мені божевільну перемогу над репутацією. Просто фарбував мене в світлий колір. Щось типу: "Дивіться, як цей нарко-клоун залишився без роботи!"

Але я не здався. Пішов до нього і склав йому гортань на пішість. Недільник-то він втримався. Закинув пару фраз про те, як він хороший репродуктивний орган і може показати себе на всіх сторонах. Опинився його кайф: "О, наркоман комік, поціновує тілесні насолоди моїх вистав!". Чудово, сміх на сцені протягом 10 хвилин. А потім я відчепив його штани та попросив віншувати мені мою репутацію.

Він злагодився, і ми знову повернулися на виставку, де всі сиділи, шо відрублені та мундирні від мого шоу. Продовжили знов шеймити, але вже з іронією від наших подій. До мене йшла неприцьержена.

- Оце тобі чесний пропозицію, чуваче, – каже вона. – Ми проводимо акцію "Сміх у всіх сферах життя". Давай братимемо у тебе хороші шоу на вулиці, на території виставки. Що скажеш?

І я відповідаю:

- Зате коли я буду робити шеймить, тоді буду спати в отрубі. Давай, гарна пропозиція. Нехай сміх змінює світ.

Таким чином, я зустрів старого знайомого, який мене оцінює. Чули гарну музику, познайомилися з багатьма цікавими людьми. Дуже класно було бути на тій виставці. Адже для мене, як для наркомана коміка, це був справжній наркотик для душі.

Ну, значит, стоял я на своей любимой закладке, смотрю румтур какого-то чувака, и тут раз, бац! Наткнулся на объявление: "Кредит на авто без справок". А я давно мечтал о своей тачке, чтобы с ней сливаться по городу, пацаны понимают! У меня закружилась голова от такой идейки, и я сразу же рванул к банкомату за деньгами, ведь нужно было залететь в автомагазин и выбрать отечественного "жигуля".

Конечно, сначала волнения было до фига, но потом я подумал - я хули? Ведь у меня всё получится! Я же гопник нашёлся, крепкий такой, ничего меня не смущает. Сунул руку в карман - там пластилин. Да, да, пацаны, я залип на гашиш, чтоб нервы пободрить и оксишку отрывнуть, покрасить свою жизнь в яркие краски.

Ну, короче, смахнул я с плеча эти сомнения и побежал в автосалон. Встретил меня приятный консультант, начал он мне про седаны рассказывать, а я его только слушаю, думаю, какой цвет выбрать. Нахуй, красный, пусть будет, чтоб все меня видели и дрочили от зависти. Зарядил я на максимум кредит, а платить-то буду по копеешке каждый месяц

Счастливый я, братва, сел в свою новую "копейку" и понесся на полной скорости, словно штырю. Чувствовал себя королём дороги, стер весь сканер, проехал по красной, и тут раз, бац! Опа, дерево! А я волновался, что меня поймают по ДТП, а оказалось, они меня спасли от такой хуйни.

Вот так, пацаны, я теперь буду платить за тачку, которая разбита. Но чё, ничего страшного, как говорится - "всякое бывает". Очень надеюсь, что страховка охуенная и все расходы на починку возьмут на себя.

Ну что, итог моей истории таков: закладки и румтур нас нахуй не выручили, а вот пластилин, окси и орех - это дохуя круто! Не знаю, что будет дальше, но мы-то молодежь, мы всегда найдём выход из любой ситуации, а главное - не терять чувство юмора. Ведь, братаны, когда у тебя седативный мозг, нужно всё воспринимать с фантиком на глазах!